- виведений
- [ви/веидеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
виведений
Смотреть что такое "виведений" в других словарях:
виведений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивести … Український тлумачний словник
виведений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
гібрид — а, ч. 1) Тваринний або рослинний організм, виведений за допомогою гібридизації. 2) перен., розм. Помісь … Український тлумачний словник
гібридний — а, е. 1) Прикм. до гібрид 1). 2) Виведений способом гібридизації. •• Гібри/дні ці/нні папе/ри цінні папери у вигляді облігацій, які одночасно можуть бути використані як привілейовані кумулятивні акції … Український тлумачний словник
копія — ї, ж. 1) Точне відтворення чого небудь, що цілком відповідає оригіналові. || Відбиток з негатива; знімок. || Результат копіювання. •• Тверда/ ко/пія докуме/нта спец. виведений на папір чи ін. аналогічний носій даних документ, оригінал якого… … Український тлумачний словник
непохідний — а/, е/. Який не утворений, не виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо) … Український тлумачний словник
новий — а/, е/. 1) Який недавно виник, з явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. || Якого ще не одягали, не носили; який зберіг свій первісний вигляд. || Якого раніше не використовували, не застосовували; який не був у вжитку. 2) … Український тлумачний словник
підбитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підбити. 2) у знач. прикм.Вбитий або поранений, уражений ударом, пострілом і т. ін. || Вибухом, пострілом виведений з ладу; зіпсований (про бойову техніку, автомашини). 3) у знач. прикм. Стомлений від довгого… … Український тлумачний словник
похідний — I пох ідний а, е. 1) Стос. до походу (у 1, 3 знач.); який буває, виробляється в поході. || Признач. для походу. 2) Наявний при війську, використовуваний у поході, експедиції і т. ін.; не стаціонарний. •• Похі/дні шовкопря/ди родина метеликів,… … Український тлумачний словник
розтривожений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розтривожити. 2) у знач. прикм. Приведений у рух, дію, виведений зі стану спокою, нерухомості. 3) у знач. прикм. Який перебуває у стані тривоги, неспокою, хвилювання. || Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання… … Український тлумачний словник
